Реформа судової системи є одним із ключових складників розвитку правової держави в Україні. Ефективність та довіра громадян до судової влади значною мірою залежить від організації роботи судових органів та ролі лідерів у цьому процесі. Під час засідання дискусійного клубу «Правовий аспект» судді Верховного Суду ‒ суддя ВС у Касаційному господарському суді Олена Кібенко, суддя ВС у Касаційному цивільному суді Євген Петров та суддя ВС у Касаційному адміністративному суді Наталія Коваленко ‒ висвітлили сучасні підходи до лідерства в судовій системі, роль лідерства у зміцненні довіри до судової влади, а також впровадження горизонтального управління та командної роботи в судах.

Олена Кібенко зазначила, що лідерство в судовій системі часто асоціюється з керівними посадами, такими як голови судів або представники вищих судових інстанцій. Однак лідерство в судовій сфері виходить за межі лише формальних посад. Лідер ‒ це особа, здатна надихати команду, ініціювати зміни та впроваджувати нові підходи в організацію роботи судів.

Суддя акцентувала, що в сучасних умовах традиційні ієрархічні моделі лідерства поступово втрачають свою ефективність. Натомість важливим є створення робочих груп, де кожен учасник має можливість впливати на прийняття рішень і сприяти змінам у роботі судової установи. Вона зазначила, що коли у 2017 році Верховний Суд розпочав свою діяльність, були створені робочі групи, що допомогло змінити характер роботи суду та організувати ефективніші процеси в судочинстві.

Горизонтальний підхід до лідерства, за словами судді, дає змогу кожному судді брати участь у процесах реформування та вдосконалення роботи суду, що, відповідно, підвищує довіру громадян до судової влади. Лідер не обов’язково має бути на посаді голови суду, його роль полягає у здатності надихати колектив і забезпечувати реальні зміни в організації.

Важливу роль у зміцненні довіри до судової системи, на переконання Олени Кібенко, відіграють лідери суддівського корпусу. Вони повинні ініціювати зміни, працювати над удосконаленням судової практики й активно співпрацювати з іншими державними органами для вдосконалення законодавства, що регулює судоустрій. Такі зміни сприятимуть підвищенню довіри громадськості до судової влади, оскільки громадяни бачать реальні кроки до покращення системи правосуддя.

Лідерство в судовій сфері, за словами Олени Кібенко, полягає не лише в наявності харизми, а й у здатності досягати конкретних результатів. Лідер має організувати команду таким чином, щоб судова система працювала ефективно та була здатна відповісти на вимоги суспільства.

Наталія Коваленко звернула увагу на важливість ціннісного наповнення лідерства в судовій системі. За її словами, лідери в судовій сфері повинні не лише володіти управлінськими навичками, але й бути готовими до змін, чітко розуміти завдання, які стоять перед судовою системою, та мати спроможності для змін. Вона підкреслила, що лідер має вміти впроваджувати зміни в систему, при цьому зберігаючи високу моральність і професіоналізм.

Крім того, суддя зауважила, що голова суду, хоч і є адміністративно визначеним керівником, не має прямої влади над суддями. Також вона вказала на небезпеку ресентименту та загравань з ідеями про повернення до практики призначення голів судів. Наталія Коваленко нагадала, що досвід трьох революцій в Україні яскраво демонструє, що десять відсотків людей можуть змінити напрям руху цілої країни.

Євген Петров підкреслив, що лідерство не має бути прив’язане виключно до формальних посад. На його думку, посада голови суду має обмежений вплив на реальний процес прийняття рішень. Лідер у судовій системі ‒ це не лише організатор роботи суддів, а й особа, здатна надихати колектив, висловлювати критичні думки, навіть якщо це суперечить думці вищих органів влади або інших представників судової системи.

Лідерство, за словами судді, полягає у здатності відкрито та чесно обговорювати важливі питання, зокрема, такі як незалежність суддів або питання суддівських винагород. Лідер має бути готовим ставити перед собою складні завдання і працювати над їх вирішенням, не боячись критики у свій бік. Лідер поважає суддівську гідність, виступає за покращення судової практики, співпрацюючи з іншими органами влади для реформування законодавства.

Також Євген Петров зазначив, що лідери майбутнього повинні бути здатні до постійного розвитку, сприймати міжнародний досвід та вміти визнавати власні помилки. Лідерство в судовій системі має спрямовуватися на вдосконалення судової практики, сприяння реформам і забезпечення високих стандартів правосуддя.

Обговорення на засіданні дискусійного клубу стало важливим етапом у формуванні новітніх підходів до лідерства в судовій системі України. Учасники дійшли висновку, що роль лідерів у судовій системі полягає не лише в управлінні, а й у здатності досягати реальних результатів, що сприятимуть підвищенню довіри до судової влади та розвитку правосуддя в Україні. Лідерство в судовій сфері має бути спрямоване на інноваційні зміни, що відповідають вимогам часу та потребам суспільства.

Захід організувала Правнича асоціація «Добросуд».

Фото надані організаторами.

Відеотрансляція дискусії доступна за посиланням – https://www.facebook.com/share/v/1DAj4z5LDz/?mibextid=WC7FNe.

Верховний Суд